Математичні функції в Excel: особливості та приклади

9 0 Новини високих технологій

Головним достоїнством даного редактора є математичні функції в Excel. При роботі з таблицями, діапазонами і масивами кількість часу, витрачений на обчислення тих чи інших значень, знижується в рази при умінні користуватися вбудованими можливостями. В залежності від категорії математичної функції можна отримати результат при арифметичних діях, побудувати графік або діаграму, використовувати відносні й абсолютні посилання.

Excel: загальні відомості

Програмний продукт дозволяє виконувати розрахунки з різними типами даних і управляти електронними таблицями. Під останніми розуміється засіб, необхідний для обробки і аналізу оцифрованих даних за допомогою комп'ютера. Важлива особливість електронної таблиці – автоматичний перерахунок значень при зміні даних у клітинках. Математичні функції в Excel дозволяють не тільки отримати шукане, але і побудувати графіки і діаграми.


Книга – той файл, з яким працює програмний комплекс. Вона складається з листів. До кожного з них можна звернутися за допомогою вбудованих функцій або ручного введення формули.
Математичні функції в Excel: особливості та приклади
Основа робочого аркуша – таблиця, що складається з рядків і стовпців. Їх перехрестя становить осередок, куди вводяться дані або формули. Рядка названі арабськими цифрами, а стовпці – латинськими літерами. Вважалося, що робочий аркуш нескінченний у обидві сторони, проте це не так. Він містить 65536 рядків і 256 стовпців. За іншими даними в робочому листі містяться стовпців і 163841048576 рядків. Кожній клітинці присвоюється унікальна адреса:А5.

Використання посилань

При роботі з Excel можна застосовувати в роботі різні види посилань. Починаючим користувачам доступні найпростіші з них. Важливо навчитися використовувати всі формати в своїй роботі. Існують:
  • прості;
  • посилання на інший аркуш;
  • абсолютні;
  • відносні посилання.
  • Прості адреси використовуються найчастіше. Прості посилання можуть бути виражені таким чином:
  • перетин стовпця і рядка (А4);
  • масив клітинок стовпця А з рядка 5 до 20 (А5:А20);
  • діапазон клітин по рядку 5 зі стовпця до R (В5:R5);
  • всі комірки рядка (10:10);
  • всі клітини в діапазоні з 10 по 15 рядок (10:15);
  • за аналогією позначаються і стовпці::,:;
  • всі комірки діапазону з А5 до С4 (А5:С4).
  • Наступний формат адрес: посилання на інший аркуш. Оформляється це наступним чином: Лист2!А4:С6. Подібний адресу вставляється в будь-яку функцію.


    Абсолютні і відносні посилання

    Особливої уваги потребують такі формати адрес. Виділяють:
  • абсолютні;
  • відносні;
  • змішані посилання.
  • Під відносними адресами розуміють зазначені діапазони або конкретні клітинки, які при копіюванні формули та її подальшої вставки змінюються автоматично. Наприклад, необхідно підсумовувати в стовпці З кілька значень. Формула виглядатиме так: =сум(С5:С9). Якщо припустити, що подібних кілька стовпців, і кожному треба знайти суму, простіше скопіювати формулу вставити потрібні клітини. Після виконаних маніпуляцій можна помітити, що діапазони помінялися автоматично. Під абсолютними посиланнями розуміються осередки, які в процесі копіювання не змінюють свого вигляду. Приміром, є клітина А5. Вона бере участь у формулі обчислення суми кількох значень. Щоб вона не змінилася ні при одному копіювання, перед позначенням стовпця і рядка ставлять знак $. Абсолютна посилання буде виглядати наступним чином: $А$5.
    Основні математичні функції Excel воліють використовувати при великих обсягах даних змішані адреси. В такому форматі можна зафіксувати тільки стовпець або рядок. Приміром, $5 або$5. У першому випадку не змінюється назва стовпця, у другому – рядка.

    Посилання формату R1C1

    У нових версіях Excel адреси комірок видозмінилися. Деякі не можуть зрозуміти, в чому різниця між А1 і R[-1]C[-5]. Розробники наводять кілька прикладів подібних адрес:
  • відносний адресу рядка, розташованої на 3 позиції вище зазначеної: R[-3];
  • абсолютне посилання на клітинку, яка міститься на 10-му рядку 10-го стовпця: R10C10;
  • відносний адресу на клітинку, розташовану на 5 позицій вище в активному стовпці (де прописується формула): R[-5]C;
  • абсолютна посилання на поточну клітку, де прописується формула: R;
  • відносне посилання на клітинку, розташовану на 8 рядків правіше і 5 рядків нижче активною: R[5]C[8].
  • Категорії математичних функцій

    При випадаючому списку в програмі на вкладці «Формули» міститься 11 груп. В їх число входять і математичні функції в Excel, які умовно поділяються на наступні категорії. Розглянемо основні. Арифметичні операції:
  • СУМ: складає необхідні значення.
  • PRODUCT: знаходить твір заданих чисел або вмісту осередків.
  • ЦІЛЕ: необхідно для знаходження цілої частини.
  • СТУПІНЬ: підносить число до задану ступінь.
  • КОРІНЬ: витягує корінь з вмісту комірки або заданого вручну числа і т. д.
  • Також можна виділити тригонометричні функції:
  • SIN: знаходить синус від заданого значення.
  • ASIN: необхідна для обчислення арксинуса числа.
  • LN: знаходить натуральний логарифм.
  • EXP: підносить число Е в задану користувачем ступінь та ін.
  • Округлення за різними критеріями:
  • ОКРВВЕРХ: округлює число до найближчого цілого.
  • ОКРУГЛВВЕРХ: знаходить число, округлене до найближчого цілого по модулю.
  • НЕПАРА: функція, дозволяє округлити до непарного числа. Позитивне – в більшу сторону, негативне – меншу.
  • ROUND: необхідна для знаходження результату округлення з завданням кількості десяткових розрядів і ін.
  • Для роботи з векторами та матрицями:
  • SUMPRODUCT: функція, необхідна для повернення суми масивів.
  • СУММВРАЗН: при наявності 2 діапазонів повертає суму квадратів різниць.
  • MINVERSE: функція, необхідна для отримання оберненої матриці.
  • МОПРЕД: потрібно для знаходження визначника матриці і т. д.
  • Застосування математичних функцій

    Математичні функції в Excel можуть вводитися трьома способами:
  • вручну;
  • через панель інструментів;
  • за допомогою діалогового вікна Вставка функції».
  • У першому випадку користувач вручну вводить формулу на основі своїх знань і умінь у спеціальній рядку або конкретній комірці. Початківцям рекомендується вдатися до другого і третього варіантів.

    За допомогою панелі інструментів потрібно перейти на вкладку «Формули» і вибрати необхідну групу формул: логічний, статистичний, математичні і т. д. В випадаючому списку користувач використовує потребовавшуюся функцію. Коли з'являється діалогове вікно Аргументи функції» проставляються необхідні значення і підтверджуються зроблені маніпуляції. Щоб скористатися третім варіантом, потрібно натиснути кнопку Fx або CTRL+F3. На панелі інструментів також є «Майстер підстановки» на вкладці «Формули». Посли виконання одного з перерахованих дій з'являється вікно, в якому потрібно вибрати відповідну групу, а після – потрібну функцію. Далі піде вікно «Аргументи і функції», в якому виконуються необхідні маніпуляції.
    Математичні функції в Excel: особливості та приклади
    Декого лякають особливості виклику вбудованих математичних функцій Excel. Достатньо виконати всі кроки представленого алгоритму і в таблиці з'явиться шукане рішення.

    Використання вбудованих функцій

    Популярні серед користувачів вбудовані математичні функції в Excel. Їх синтаксис складається з 2 частин: імені й аргументів. Останніх може бути один або декілька. Обов'язково формула починається зі знаку «=». У противному випадку Excel видасть помилку про неправильному вводі функції. Приміром, є формула «=СУММ(А2:М10)». В такому випадку мова піде про підсумовуванні всіх значень діапазону А2:М10. Аргументи обов'язково беруться в дужки і вказуються без пробілів. Писати ім'я функції з великої або малої літери – справа кожного. Для програмного продукту це не грає ніякої ролі.
    Якщо зазначена формула «=СУММ(А2;С7;М10)», це означає, що сумуються тільки 3 вказані клітинки. До складу функції можуть входити до 30 елементів у масиві.

    Графіки математичних функцій

    Побудувати графіки математичних функцій в Excel досить просто. Важливі умови: правильно задати умови і вибрати відповідний тип відображення. Приклад. Побудувати графік функції для оператора sin. Крок прирощення = 05.
    Математичні функції в Excel: особливості та приклади

    Приклади математичних функцій в Excel

    Завдання 1. Використовувати функцію «sumif». Даний оператор підсумовує значення, якщо вони відповідають певним умовам і знаходяться в потрібному діапазоні.
    Математичні функції в Excel: особливості та приклади
    Завдання 2. Використовувати функцію «abs». Вона знаходить модуль заданого числа. У діалоговому вікні вказують лише один аргумент у вигляді однієї клітинки. Діапазон брати участь у даному операторі не може.
    Математичні функції в Excel: особливості та приклади
    Завдання 3. Застосувати функцію «ступінь». Суть полягає в зведенні заданого числа у вказану користувачем ступінь. У функції 2 аргументу.
    Математичні функції в Excel: особливості та приклади
    Завдання 4. Отримати римську запис від числа, написаного арабськими цифрами. Для цього знадобиться формула «Римське».
    Математичні функції в Excel: особливості та приклади

    Завдання на закріплення матеріалу

    Провести експерименти з усіма варіантами, де можливе використання математичних функцій в Excel. Можна почати з простих, а потім ускладнювати запис зі вставкою формули у вже наявної.