На жаль, далеко не кожен користувач при купівлі нового жорсткого диска уявляє собі, що після установки його в системний блок працювати з вінчестером відразу ж буде неможливо, вважаючи, що досить вставити в нього відповідні шлейфи і закріпити гвинтами, а система сама визначить пристрій. В першу чергу після встановлення обладнання повинна бути виконана ініціалізація жорсткого диска. Автоматично Windows-системи цього не зроблять, тому всі операції доведеться проводити самостійно.
Встановлення нового жорсткого диска
Перш ніж безпосередньо займатися проблемою того, як ініціалізувати жорсткий диск, слід зайнятися його коректної установкою в системний блок з підключенням, дотримуючись деякі правила і методи обережності.
Для цього при вимкненому комп'ютері і від'єднаному блоці живлення потрібно зняти бічну кришку. Потім, що дуже важливо, перед установкою вінчестера в слот слід обов'язково зняти електростатичний заряд зі свого тіла, у найпростішому випадку - просто доторкнувшись обома руками до носика звичайного водопровідного крана або до шасі відключеного системного блоку. Після цього жорсткий диск закріплюється гвинтами і підключається до материнської плати відповідним шлейфом і перемичками з дотриманням правила Master/Slave (основний або залежний диск), після чого бічна кришка корпуса встановлюється на місце.
Ініціалізація жорсткого диска в налаштуваннях BIOS
Тепер можна приступати до початкового налаштування встановленого вінчестера. Спочатку потрібно включити комп'ютер і перейти в розділ налаштувань первинної системи вводу/виводу BIOS. Зазвичай для цього використовуються клавіші Del, F2 або якісь комбінації, які в момент старту будуть показані на екрані монітора.
Тут в основному розділі, де показані всі пристрої, на даний момент підключені до материнської плати, знайти свій жорсткий диск, враховуючи його інтерфейс (SATA або IDE). Якщо вінчестер визначається, можна приступати до основної налаштування, використовуючи вихід з BIOS з наступним автоматичним перезапуском. В іншому випадку, якщо пристрою немає у списку або присутній рядок Not Detected, після виходу і відключення ПК потрібно заново перевірити правильність підключення.
Як ініціалізувати жорсткий диск: основний засіб Windows
Виходимо з того, що вінчестер в BIOS визначений. Тепер потрібно ініціалізація диска. Windows після повного завантаження автоматично розпізнає новий пристрій і встановить для нього відповідні драйвери переконатися в їх наявності можна при перегляді папку drivers каталогу System32 де будуть присутні файли disk.sys і partmgr.sys). На даному етапі сам диск у Провіднику не видно, хоча фізично в системі і присутній.
Ініціалізація диска проводиться за допомогою власного засоби системи у розділі керування дисками. Викликати цей розділ можна з «Панелі управління» через систему адміністрування з вибором меню управління комп'ютером або з меню правого кліка на значку комп'ютера, але більш простим і швидким виглядає використання консолі «Виконати» в рядку якій прописується команда diskmgmt.msc.
Запуск ініціалізації і установка типу завантажувального запису
Тепер виробляється ініціалізація диска. Спочатку вибираємо в списку присутніх пристроїв свій вінчестер (він може бути позначений як «Диск 1», «Диск 2» і т. д.), після чого правим кліком викликаємо меню і використовуємо в ньому рядок ініціалізації.
Далі з'явиться вікно, в якому потрібно буде виділити рядок головного завантажувального запису MBR, після чого натиснути кнопку підтвердження («OK») і дочекатися закінчення процесу.
Якщо вінчестер має обсяг більше 2 Тб, буде потрібно встановити атрибут GPT (в іншому випадку користуватися великим обсягом буде неможливо). У разі якщо виникає помилка при ініціалізації диска, потрібно буде застосовувати відповідні заходи по її усуненню. Про це буде сказано окремо.
Процес створення тома
На наступному етапі ініціалізація диска передбачає створення розділу. Робиться це для того, щоб комп'ютерна система змогла «побачити» диск.
На вибраному диску знову проводиться правий клік, а з контекстного меню вибирається рядок створення простого тома, після чого відкриється відповідний «Майстер», в якому натискається кнопка продовження. Далі ініціалізація диска передбачає зазначення розміру створюваного розділу в мегабайтах (відразу робіть перерахунок, оскільки 1 Гб містить не тисячу, а 1024 Мб). Зазвичай цього не потрібно, оскільки система вказує розмір тома автоматично. На наступній стадії потрібно присвоїти розділу літеру, з якої він буде визначатися системою. Тут потрібно бути дуже обережним, щоб не привласнити диску вже зайнятий ідентифікатор, яким можуть відповідати інші знімні носії (CD/DVD-ROM, USB-пристрої і т. д.), оскільки в подальшому вони можуть здатися непрацездатними з-за того, що система їх банально не розпізнає.
Вибір файлової системи і форматування
Нарешті, ініціалізація диска підходить до завершальної стадії, на якій потрібно буде провести форматування створеного розділу.
Тут в якості файлової системи краще вказати NTFS (вона вважається більш стабільною, ніж FAT32 і може зберігати файли об'ємом більше 4 Гб), розмір кластера залишити на значення за замовчуванням 512 байт (це дозволить більш економно розподіляти і використовувати ресурси, створюваного розділу), в якості мітки томи слід ввести назву, яка буде відображатися в системі (файловому менеджері і контекстних меню), і зняти галочку з швидкого форматування (для першого разу настійно рекомендується провести повне форматування, що дозволить уникнути проблем у майбутньому). Стиснення каталогів задіяти не варто, оскільки це може призвести лише до уповільнення роботи диска, пов'язаної зі швидкістю зчитування або запис на нього інформації.
Далі переходимо у вікно завершення і, якщо всі параметри встановлені вірно, тиснемо кнопку старту форматування (Finish). Якщо якісь параметри потрібно поміняти, використовується кнопка повернення до попереднього меню. Після закінчення система видасть на екран повідомлення у вигляді вікна автозапуску, якщо він включений. Але іноді може з'явитися попередження про те, що диск не ініціалізованим першим.
Що робити, якщо виникають помилки ініціалізації?
З новими вінчестерами зазвичай таких проблем не буває. Але якщо система видає повідомлення про те, що диск не ініціалізованим першим, для її усунення можна скористатися командним рядком (cmd консоль «Виконати»).
Спочатку застосовується команда diskpart, для перегляду і вибору потрібно диска – list disk, а для очищення таблиці розділів – clean. Після цього можна провести форматування вручну, використовуючи для цього послідовність команд create partition primary, select partition 1 active і format fs=ntfs, які вводяться без знаків пунктуації з натисканням клавіші введення після кожної з них. В інших випадках можна застосовувати і спеціалізовані програми на кшталт Partition Magic, але, якщо жодний засіб не допоможе, доведеться заново перевіряти підключення або шукати збої в роботі самого вінчестера (можливо, це фізичні пошкодження). Для цих випадків можна спробувати застосувати програму HDD Regenerator, після чого провести всі вищеописані операції заново.