Комп'ютерний жаргон у російської мови: приклади

Комп'ютер - незамінний помічник, який вірою і правдою служить у всіх сферах життя. Без нього не обійтися ні інженер, ні домогосподарці. Допомагаючи робити складні розрахунки, писати, малювати, вчитися або просто розважатися, він за кілька десятиліть еволюціонував від дорогої і незрозумілою штуковини розміром з будинок, до приладу, який повинен бути у кожній родині, і бажано не в єдиному екземплярі. Всі це не тільки сприяло поліпшенню якості життя, але і формування так званого комп'ютерного жаргону. У російській мові він повноцінно сформувався пізніше англійської, сильно піддавшись його впливу. Давайте розглянемо особливості цього різновиду російського, а також звернемо увагу на способи словотвору таких термінів.

Що таке комп'ютерний жаргон?

Комп'ютер став революційним винаходом не тільки для ХХ століття, але і для всіх періодів в історії. Він взяв на себе складні розрахунки, полегшить і прискорить роботу людини, як ніщо раніше. З часом, зменшившись в розмірах і навчившись не тільки лічити, писати, друкувати, знімати і редагувати відео та аудіо - він став обов'язковим атрибутом у кожному будинку. Разом з ПК у життя його користувачів увійшов так званий комп'ютерний жаргон. Це різні слова, словосполучення і абревіатури, які називають складові ЕОМ, програми, а також дії і людей, пов'язаних з цією сферою.

Коротка історія поява

У 80-хх роках ХХ ст. комп'ютер став доступний звичайним людям. Його здібності систематизувати і швидко знаходити потрібні дані стали активно використовувати в різних сферах, не пов'язаних з наукою.


Будучи досить молодий, комп'ютерна галузь ще не встигла сформувати специфічну термінологію. І назви нових деталей і програмами стали придумувати ті, хто їх створювали - вчорашні школярі і студенти. Не маючи достатньої освіти (не було в кого вчитися - вони першопрохідці), хлопці називали багато прилади і команди по своєму смаку. Так що ці слова більше нагадували жаргон, ніж професійні терміни. Однак це не завадило цьому сленгу поширитися по всьому світу, разом з новими комп'ютерами. А з-за того, що, як і терміни, і жаргонізми були англійською - в інших країнах їх стали адаптувати свій лад, не завжди згідно з офіційними правилами граматики. З-за цього слова стали відносити до сленгу. Приміром, російською та українською, забуваючи або лінуючись перемикатися з кирилличной на латинську розкладку "клави" (клавіатури), замість P. S. багато ставили З. И. (З. І.) Незабаром це стало одним з ЕОМ-жаргонізмів, властивих, правда, тільки писемного мовлення. Варто відзначити, що комп'ютерний сленг і жаргон (у чому різниця між ними - у наступному пункті) почали активно входити в російський тільки з другої половини 90-х, майже на десятиліття відстаючи від інших країн.

Зліг і жаргон

Який же термін з двох перерахованих найкраще описує безпосередньо комп'ютерну термінологію? На перший погляд вони виглядають стовідсотковими синонімами. Адже позначають терміни, що вживаються в мовленні тільки окремими групами людей, об'єднаних по якомусь ознакою (не тільки робота, але і хобі, місце навчання).
Наприклад: слово "залізо" для більшості - це ковкий метал сріблястого кольору. На комп'ютерному сленгу воно означає фізичні складові ПК. Одночасно входить до складу фразеологізму в жаргоні бодібілдерів "качати залізо" - займатися вправами для розвитку м'язів. В цьому прикладі видно, що одне і те ж слово в різних сленгах має розпізнавальне значення. Однак для людей, не пов'язаних зі сферами, де вони використовуються, ці трактування можуть бути незрозумілі. У той же час інше слово "вікно", крім елемента стіни будинку означає і частина графічного інтерфейсу ПК - зрозуміло навіть людям, далеким від ЕОМ-лексикону Наведені вище два приклади дозволяють наочно показати різницю між поняттями комп'ютерний "жаргон" і "сленг". Вони дуже близькі за значенням, але не ідентичні, являючи швидше якусь еволюційну шкалу. Будь-термін, який застосовується тільки в середовищі тієї чи іншої групи, є жаргонизмом. Якщо поступово його починають повсюдно вживати у мовленні люди, не пов'язані з нею (але слово ще не було віднесено до офіційної розмовній лексиці мови, в якості повноправного), він уже належить до сленгу. Згадане вище "залізо" - це ще жаргонізм, в той час як "вікно" - вже сленг. Відмінності по суті крихітні, тому частіше обидва терміна стовідсотково співвідносять.

Профессионализмы

Вивчаючи ПК-лексику, варто звернути увагу на профессионализмы, пов'язуючи з такою спеціальністю, як "комп'ютерник". Це слово використовується для назви кількох десятків професій, пов'язаних з роботою ЕОМ. Залежно від спеціалізації, будуть відрізнятися і комп'ютерні профессионализмы, що вживаються в її середовищі.
Наприклад, специфічний жаргон програмістів не завжди буде зрозумілий технарям, а вже рядовим "юзерам" (користувачам, якими є ми з вами) він і зовсім здасться тарабарщиною. Зрозуміти її можна буде тільки "погугливши" ("пошукати в інтернеті" - приклад сленгу). Однак, оскільки практично кожен власник ПК (знає, що "камінь" - це процесор, а "гвинт" - жорсткий диск) звик вважати себе "комп'ютерником", іменувати всю специфічну лексику цій середовища "профессионализмами" не дуже коректно. Це те ж саме, що ставити в один ряд стоматолога, вміє ставити коронки, і хірурга, що спеціалізується на коронарному шунтуванні. Тим більше, що як такої професії "комп'ютерник" немає. Є програмісти, фахівці з монтажу різних видів ЕОМ та супутнього обладнання, вебразработчики, верстальники і т. п. Крім людей, трудящих над удосконаленням комп'ютерів і програм до них, є юзери, які працюють з ПК (дизайнери, геймери) або просто користуються нею, не в якості професійного інструменту. Всі перераховані категорії використовують у своїй промові комп'ютерний жаргон. Але оскільки не всі вони фахівці, то буде більш правильно класифікувати цю групу термінів як сленг, а не називати такі слова "профессионализмы". Так іменувати коректніше специфічну лексику окремих спеціальностей, пов'язаних з роботою ЕОМ. Наприклад, профессионализмы програмістів, технарів, верстальників і т. п.

Сфера вживання

Ще 20 років тому всі ці "виснути" (програма перестає реагувати на команди користувача ), "глючити" (допускати помилки при роботі) або "грохнути" (стерти програми, ОС, файл) були зрозумілі лише вузькому колу "посвячених". Зазвичай це були системні адміністратори, геймери, завсідники інтернет-кафе або "багатеньких Буратіно", які могли собі дозволити ПК.

Завдяки планомірній комп'ютеризації у всіх сферах (виробництво, освіта, охорона здоров'я) сьогодні користувачами є кожен учень або працююча людина. А з розширенням можливостей телефону, перетворивши його з "тілі" в "смарт" (від англійського "розумний") навіть ті, у кого немає ЕОМ, вже використовують комп'ютерні жаргонізми. Якщо звертати увагу на вік використовують такі слова, то це 5-50 років (РФ). Найактивніші "юзери" - 13-40. Саме вони частіше інших застосовують жаргонізми. Причому не тільки в усній, а й письмовій промови. В основному це пов'язано зі спілкуванням в соціальних мережах "Вконтакте", "Однокласники", "Фейсбук" та інших. До речі, всі ці бренди, також мають назви-скорочення, що виникли завдяки сленгу - "ВК", "ОК" і "ФБ". Про популярність ПК-сленгу в російській мові говорить те, що сьогодні деякі навіть пишуть вірші на комп'ютерному жаргоні. Нижче представлено твір Інеси Фединою, присвяченій цій темі.

Як з'являються слова комп'ютерного жаргону (словотвір)?

У російській терміни ЕОМ-сленгу виникають декількома способами. Переклад з іншої мови. Найчастіше з англійської, який давно став всесвітнім "спонсором" комп'ютерної лексики. Наприклад: windows - "вікна" або "кватирки". Скорочення ("мати" від "материнська плата"). Досить часто в цьому способі фігурує такий підвид, як абревіація. Використовується вона для скорочення англійських слів: IMHO (ІМХО) - "на мій скромний погляд" від фрази in my humble opinion. Або відомий всім програмістам KISS-принцип "не ускладнюй те, що добре працює" (keep it simple, stupid). Транслітерація з мови британців. Багато в чому цей спосіб словотворення виник із-за популярності English у цій сфері. Велика частина професійних комп'ютерників", постійно маючи справу саме з цією мовою, звикають вставляти іноземні слівця. Звідси настільки багато англіцизмів в російському комп'ютерному жаргоні. Наприклад: "геймер" (гравець), "девайс" (функціональний пристрій). Фонетична мімікрія (підбір слів-аналогів з російської мови, що звучать подібно англійською). Вищезазначений приклад "девайс" має на сленгу ще один аналог - "дівиця". Інший приклад - "демон" (програма Daemon Tools), "Аська" (ICQ). Каламбурна словотвір. При цьому спосіб жаргонізм з'являється як жарт, заснована на співзвучною грі слів. Наприклад: грати в Quake - це "квакати", а видаляти що-то клавішею del - "займатися справою".

Класифікація жаргонізмів за їх графічної складової

Російський комп'ютерний сленг можна поділити на кілька категорій за різними ознаками.
За типом букв жаргонізми бувають: кирилличными ("постити" - відправляти повідомлення, наголос на першому складі); латинськими (OMG - подив, це абревіатура від oh, my God); знаковими (:) - посмішка; цифровими (314 - заміна складу "пі" в ненормативних виразів); змішаними (10х - спасибі, за подібність звучання англійською з thanks).

Тематична класифікація комп'ютерних жаргонізмів

Крім походження, систематизувати можна і по темах. Робота з ПК ("намилити" - послати по електронній пошті). Проблеми з комп'ютером (WTF - "Що це таке?" абревіатура від англійського виразу what the fuck). Складові частини приладу ("Азер" - комп'ютер фірми Acer). Інтернет ("Віслюк" - Internet Explorer). Назва програм, команд, файлів, ігор ("Вінда" - операційна система Microsoft Windows). Людина, яка працює або якось пов'язаний з ПК ("ламер" - недосвідчений користувач, який вважає себе професіоналом). Виходячи з наведених прикладів комп'ютерного жаргону, цей поділ має досить умовний характер. Адже слово "намилити" можна віднести не тільки до роботи з ЕОМ, але і до групи "інтернет".

Класифікація за сферами вживання

Можна і таким чином ділити на категорії комп'ютерний жаргон. Сленг ігроманів. Мова інтернету. Загальна лексика. Профессионализмы.

Про комп'ютерних іграх

Використання ПК для ігор у всі часи вважалося поганою тратою часу. А між тим, саме ця сфера, багато в чому сприяла розвитку анімації, звуку, так і самого інтернету. Чимало ЕОМ гри зробили для розвитку комп'ютерного сленгу. Тому сьогодні він виділяється в окрему категорію, в тому числі і в російському мовою. Наприклад: "бот" (скорочення від "робот", означає персонажа, керованого ПК), "клан" (команда гравців), "відриватись" ("гамати - грати). Існують класифікації, в яких жаргон комп'ютерних ігор відносять до профессионализмам. Чи мають вони рацію? Все залежить від того, вважати чи геймерство професією або розвагою.

Літературний комп'ютерний мову

Не всяк термін, пов'язаний з ЕОМ або інтернет тематикою відноситься до комп'ютерного жаргону. З тих пір, як цей прилад став невід'ємною частиною життя, в російській почав формуватися пласт лексики, офіційно закріпленої, як літературна норма. Вона використовується у сфері науково-технічних досліджень, створення нових ПК-технологій, при написанні навчальної літератури з інформатики і т. п. Там - де застосування сленгу неприйнятно. Офіційна лексика містить менше англіцизмів та вульгаризмів, крім того, слова в ній частіше російського походження. Приміром, "користувач". Термін був в ходу ще на зорі комп'ютерних технологій. Він міцно закріпився, не дав себе витіснити жаргонизму "юзер". А ось ПК (персональний комп'ютер) - це сумний приклад запозичення від англійського РС (personal computer). Існує російське назва ПЕОМ (персональна електронна обчислювальна машина). Обидва терміна належать до офіційно прийнятої лексиці. При цьому ПЕОМ більш прийнятно, але використовується рідше, ніж ПК. Фактично, комп'ютерна літературна норма - це той заповітний фініш, до якого прагне кожен жаргонізм. Але мало кому вдається дістатися сюди. Тим більше тими словами, які є скороченням від прийнятих термінів "системний адміністратор" ("адміністратор"), "ідентифікатор" ("айдишник"), IP-адресу ("айпішнік") і т. п. Порівнюючи російську комп'ютерну літературну норму або сленг, виявляється, що останній не тільки більш численний, але й популярний серед "юзерів". Більшість мовознавців пояснюють це лінню нинішнього покоління, прагненням наслідувати англійської. Однак правда в тому, що нелюбимий лінгвістами жаргон популярний, тому що зручний. З його допомогою довгі ухвали чи важко запам'ятовуються абревіатури (часто складаються зі сполучень англійських і російських букв) - знаходять більш прості і зрозумілі назви. Вони легше, а головне швидше записуються - що важливо, коли кожна секунда на рахунку. Звичайно ж, брати і автоматично перетворювати жаргон "комп'ютерників" в літературну норму не варіант. Погодьтеся, "жопорез" замість GPRS в офіційній інструкції буде більш ніж безглуздо виглядати. Але багато слова можна і потрібно запозичувати саме звідти, як перевірені часом і практикою. Адже головна мета мови - забезпечувати спілкування, робити його швидким та зручним.