Структурування інформації: поняття і види, моделі та приклади

Питання структурування інформації вельми затребувані в сучасному світі через те, що простір перенасичений різноманітною інформацією. Саме тому виникає потреба у правильній інтерпретації та структуруванні великої кількості даних. Без цього неможливо приймати важливі управлінські та економічні рішення, ґрунтуючись на певних знаннях.

Загальні відомості

Існує дуже багато методів структурування інформації. Це викликано тим, існує також величезна кількість способів її подання і організації. Про це треба пам'ятати, адже інформація буває дуже різною за властивостями. Велику роль при цьому відіграє те, які саме кошти або канали сприйняття задіюються під час введення або виведення даних, який рівень структурованості має інформація спочатку і відноситься вона до числовому, графічному, текстовому або іншого типу. Найважливішу роль відіграє остаточна мета, заради якої необхідно структурувати дані.

Цілі

Аналіз та структурування інформації завжди переслідують певні цілі, і насправді їх досить багато. Від правильної постановки мети багато в чому залежить кінцевий результат. Відзначимо головне класи цілей:

Отримання нових знань з певного процесу.

Перевірка інформації на неповноту або суперечливість.

Необхідність систематизації та впорядкування знань.

Акцентування уваги на деяких аспектах.

Скорочення інформації для позбавлення від перенасичення.

Подання інформації в більш наочному і зрозумілому вигляді.

Використання узагальнень і абстракцій при описі.

В залежності від того, які цілі ми переслідуємо, застосовуються технології та методи структурування. Але як ми знаємо, класифікація – це не кінцевий фактор, який визначає метод упорядкування. Саме тому важливо визначити вид інформації та способи її подання.

Класифікація інформації

Розглянемо класифікацію по суті і змісту знань:

Про цілі і цінності для потреб планування й прогнозування.

Про функціональні особливості.

Про структуру.

Про динамічні зміни.

В цілому про стані.

Про завдання.

Дана класифікація подана у порядку убування актуальності. Так, найбільш важливою є інформація про цілі, адже саме виходячи з неї визначаються кінцеві потреби користувача. Інші ж класи порівняно незалежні один від одного, вони лише дозволяють уточнювати і доповнювати вже існуючі дані для відображення їх повноти. Таке розміщення цілком обгрунтовано, тому що дає можливість швидко вирішувати і ефективно прикладні задачі, але практично не застосовується при вирішенні складних завдань, що потребують комп'ютерного аналізу. Основи класифікації та структуризації інформації базуються й на інших ознаках: 1. Інформація, що має відношення до чого-небудь

До об'єкту.

До кільком об'єктам.

До середовищі.

2. Прив'язка до тимчасового аспекту

Минуле.

Майбутнє.

Даний.

3. Клас структурної організації

Структурований.

Неструктурований.

Упорядкований.

Формалізований.

Незважаючи на гадану складність всіх класифікацій, хочеться сказати про те, що структуризація інформації – це простий процес, який ми втілюємо в життя щодня. Проблема розуміння цього питання полягає лише в тому, що ми не замислюємося про те, наскільки це багатогранний і великий питання, робимо все автоматично. Якщо ж поринути в дослідження цієї теми з професійної точки зору, то виявиться, що структуризація інформації вирішує безліч завдань, допомагаючи нам побудувати власну систему знань і використовувати її для подальшого розвитку або вирішення завдань як на побутовому рівні, так і на професійному.

Що ж таке класифікація?

Збір і структурування інформації неможливо без поняття класифікації, яку ми частково розглянули в попередніх абзацах. Але все ж варто детальніше розібратися з цим поняттям. Класифікація – це певна система інформаційних елементів, яка позначає реальні об'єкти або процеси і впорядковує їх за певними схожим або різними ознаками. Найчастіше це процедура проводиться для того, щоб дослідження було більш зручним. Існує два види класифікацій. Перша, штучна, здійснюється за якимось зовнішніми рисами, які не відображають справжню сутність об'єкта і дозволяє впорядкувати лише поверхневі дані. Другий вид – це натуральна або природна класифікація, яка проводиться за істотними ознаками, які характеризують сутність об'єктів і процесів. Саме природна класифікація – це науковий інструмент, який використовують для вивчення закономірностей об'єктів і процесів. При цьому не можна сказати, що штучна класифікація абсолютно марна. Вона дозволяє вирішувати ряд прикладних задач, але сама по собі досить обмежена.
Від того, наскільки якісно була виконана процедура класифікації, багато в чому залежить подальший результат дослідження. Це випливає з того, що розмежування за ознаками проводиться на ранніх етапах, а якщо на них допустити помилку, то подальші дослідження підуть некоректним шляхом.

Важливі принципи

Прийоми структурування інформації вимагають дотримання певних принципів, які дозволяють бути впевненими в достовірності результатів:

Необхідність кожну операцію розділити на класи і використовувати тільки один основоположний ознака. Це дозволяє відсіяти зайву інформацію і зосередитися на основних моментах.

Отримані групи повинні бути логічно пов'язаними і збудованими в певному порядку за ознакою важливості, часу, інтенсивності і так далі.

Правило Міллера

Закономірність носить назву 7 ±2. Її відкрив американський вчений і психолог Джордж Міллер після проведення великої кількості експериментів. Правило Міллера полягає в тому, що короткочасна людська пам'ять здатна в середньому запам'ятати 7 букв алфавіту, 5 простих слів, 9 чисел, що складаються з 2 цифр, та 8 десяткових чисел. В середньому це представляє групу в кількості 7 ±2 елементів. Це правило застосовується в багатьох областях, активно використовується для тренування людської уваги. Але його також застосовують для структурування інформації, спираючись на те, скільки зможе осилити людський мозок.

Принцип краю

Цей ефект ґрунтується на тому, що людський мозок краще запам'ятовує інформацію на початку або в кінці. Дослідженням цього принципу займався вчений з Німеччини Герман Еббінгауз в XIX столітті. Саме він вважається відкривачем. Цікаво, що в нашій країні про це принципі дізналися після фільму про пригоди Штірліца, в якому головний герой використовував його для перемикання уваги свого противника.

Ефект Рестрофф

По-іншому цей ефект називається ефектом ізоляції, і полягає він у тому, що коли об'єкт виділяється з ряду схожих, то запам'ятовується набагато краще за інших. Іншими словами, можна сказати що найсильніше ми запам'ятовуємо те, що найбільше виділяється. Підсвідомо цей ефект використовують абсолютно всі люди, які хочуть, щоб їх помітили. Кожна людина помічав, що це працює, коли, крім його волі, увагу приваблювала яскравий одяг, виділяється з натовпу, химерної архітектури будинок, визирає з сірій вулиці, або яскрава обкладинка з-під купи однакових. Також принцип вельми застосовується в рекламі, де виробники роблять все, для того щоб максимально виділити свій товар. І це працює навіть на тих, хто сам знає про це ефекті! В структуруванні інформації ефект Рестрофф використовується для того, щоб різні груп інформації були не схожі один на одного. Це забезпечує їх більш швидке легке розуміння. Таким чином, якщо кожен елемент буде неоднозначним і цікавим, то ми запам'ятаємо його набагато швидше.

Методи структурування інформації

Процес вивчення людського мозку не проходить дарма. Вчені вивели кілька методик і способів структурування інформації, які дозволяють зробити запам'ятовування набагато більш зручним. Ми поговоримо про основні і найбільш популярних способи. Метод римської кімнати, або ланцюжок Цицерона, – це дуже простий, але ефективний метод для засвоєння матеріалу. Він полягає в тому, що запам'ятовуються об'єкти необхідно подумки розставити у вашій кімнаті або тієї, яку ви дуже добре знаєте. Головна умова в тому, що всі предмети повинні бути розставлені в певному порядку. Після цього для того, щоб згадати необхідну інформацію досить згадати кімнату. Саме так і робив Цицерон, коли готувався до виступу. Він гуляв по своєму будинку, подумки розставляючи акценти, щоб зуміти повернутися до важливого моменту по ходу свого виступу. Не варто обмежуватися кімнатою, можна спробувати розміщувати бажану інформацію на знайомій вулиці, робочому столі або іншому об'єкті, який вам добре відомий. Метод ментальних карт, або метод Бьюзена, – це простий спосіб графічного зображення інформації за допомогою схем. Часто цей метод називають майндмэппинг, з-за того, що необхідно будувати асоціативні карти. Такий спосіб запам'ятовування став досить популярним останнім часом. Подібні карти рекомендують складати психологи і різні тренери для того, щоб правильно ставити цілі і розуміти свої справжні бажання. Але первісна мета ментальних карт полягала саме в тому, щоб швидше запам'ятовувати і структурувати інформацію. Для того щоб скласти натальну карту, вам знадобиться:

Матеріал, який ви захочете вивчити.

Великий аркуш паперу.

Кольорові ручки і олівці.

Після цього намалюйте в центрі аркуша символ або малюнок, який асоціюється з темою, яку ви хочете запам'ятати, або відображає її суть. Після цього у напрямку до центру малюйте різні ланцюжки зв'язків, які відображають ту чи іншу сторону досліджуваного об'єкта. У результаті для того, щоб пригадати потрібну інформацію, вам не доведеться переглядати списки або читати пів-підручника. Ви зможете відразу згадати головну ідею, подивившись на неї в центрі аркуша, а потім, рухаючись по відходить гілкам, згадати конкретно те, що вам потрібно.

Методи поетапної структуризації

Природно, що структурування цифрової інформації являє собою більш складний процес. Особливу складність представляють завдання, які характеризуються різним рівнем невизначеності. Для того щоб вирішити їх, слід вдаватися до ряду методів, які можна об'єднати в методи поетапної структуризації та морфологічні методи. Обидва ці виду адаптовані для того, щоб їх можна було використовувати в умовах високої невизначеності. Але істотним чином вони відрізняються в тому, який спосіб буде використовуватися. Перша група націлена на те, щоб поступово знижувати невизначеність завдання, в той час як друга група націлена на рішення допомогою створення моделей за одну ітерацію. Варто відзначити, що при використанні морфологічного методу невизначеність може зовсім не змінюватися, вона просто буде перенесена на інший рівень опису. Обидва методу починаються з того, що досліджується рівень формалізації. Але якщо для методів поетапної структуризації рівень може бути будь-яким, то для морфологічних методів важлива детальна декомпозиція і подальше генерування матричних моделей. Іншими словами, можна сказати, що морфологічні методи найчастіше використовуються з потужною комп'ютерною технікою, тому що людський мозок не в змозі обробляти такі масиви інформації. Методи поетапної структуризації спрямовані на те, щоб знайти логічні взаємозв'язки, а морфологічні методи не ставлять перед собою завдання знайти логічний висновок, але вони проводять ретельний комбінаторний аналіз і сортують інформацію більш ретельно і глибоко. Однак ефективність роботи полягає в тому, щоб використовувати обидва ці методу. Структурування цифрової інформації потребує комплексного підходу. Саме з цієї причини важливо не тільки використовувати найбільш доступні методи, але й вдаватися до планування, експериментів та інших методів галузевої специфіки. Технологія структурування інформації багато в чому залежить від того, наскільки детально повинна бути виконана робота. Так, при структуруванні в першу чергу враховується специфіка галузі. Аналіз та структурування інформації дуже вигідно розглядати в розрізі семіотики. Це підхід, який інтерпретує будь способи подання інформації як одну з різновидів тексту. Використання знакової системи дозволяє максимально спростити і полегшити розуміння інформації. Так, при графічному поданні ми використовуємо цілий ряд методів, які дозволяють переходити від тональності до контрасту, від насиченості до яскравості і так далі. Все це дозволяє спрощувати розпізнавання даних і транслювати їх для інших знакових систем. Але оскільки графічні моделі дещо обмежені, то витягти з них інформацію найчастіше простіше з використанням моделі інтерпретації.

Структурування інформації у медіатеці ПК і серверів

Ми докладно розглянули питання структурування, але не торкнулися питання в розрізі цифрової інформації. У сучасному світі інформаційні комп'ютерні технології впроваджуються в усі сфери життя. Тому ігнорувати їх просто неможливо. Останнім часом велике розвиток отримали інформаційні медіатеки, які використовуються в школах, вищих навчальних закладах, технікумах. Медіатеки ПК і серверів об'єднують в собі методичні навчальні посібники, звукозапису, фонди книг, відеофільми, комп'ютерні презентації, а також технічне забезпечення, необхідне для виведення всієї перерахованої інформації. На сьогоднішній день кожне освітнє установа створює свою медіатеку, регулярно яка поповнювалася б новою інформацією, зафіксованої на різних носіях. Це дозволяє розвивати самостійну роботу учнів з телекомунікаціями та електронними каталогами. Функції, які виконує медіатека, наступні:

Структурування інформації з використанням інформаційних моделей для зберігання дипломних робіт учнів рефератів, презентацій і так далі.

Повна автоматизація роботи з бібліотекою.

Оновлення та зберігання загальноосвітніх навчальних матеріалів в електронній формі.

Зберігання довідково-інформаційних посібників.

Необмежений доступ до мережевих ресурсів та електронних бібліотек.

Зберігання та перегляд фото - та відеофайлів освітнього закладу.

Пошук необхідної інформації за запитом.

Оперативна робота з будь-якими джерелами інформації.

Важливу роль відіграє структурування зберігання інформації. Для цього установам необхідно володіти потужними серверами, які б гарантували неушкодженість і цілісність даних. Саме тому до питання необхідно підходити грамотно і професійно, адже в разі помилки втрачені дані можна не повернути. Структурування інформації в медіатеці ПК вимагає наявності потужного комп'ютерного обладнання, включаючи мобільні телефони, ноутбуки, зарядний пристрій і так далі. Тільки високоякісне обладнання дозволить забезпечувати повноцінну роботу з матеріалами одночасно для всіх користувачів. Також дуже важливо завести центральний сервер, на якому будуть зберігатися дані. Найчастіше сервера встановлюються в бібліотеках. Установка бездротової мережі дозволяє кожному викладачеві або учню отримувати доступ до всіх матеріалів з ноутбука, не виходячи з дому.

Структурування інформації в базах даних

База даних – це певна сукупність даних, які спільно використовуються персоналом підприємства, регіону, учнями вузу і так далі. Завдання баз даних полягає в тому, щоб можна було зберігати великий обсяг інформації і надавати їх за першим запитом. Правильно спроектована база даних повністю виключає надмірність даних, завдяки чому ризик зберігання суперечливої інформації зводиться до мінімуму. Виходячи з цього, можна сказати, що створення баз даних у сучасному світі переслідує дві основні цілі – це підвищення надійності даних і зниженні їх надмірності. Життєвий цикл програмного продукту складається із стадій проектування, реалізації та експлуатації, але основною і ключовою є стадія проектування. Від того, наскільки грамотно вона продумана, наскільки чітко визначені зв'язки між усіма елементами, залежить інформаційна насиченість і загальна продуктивність. Правильно спроектована база даних повинна:

Гарантувати цілісність даних.

Досліджувати, знаходити і видаляти суперечливості.

Забезпечувати легке сприйняття.

Дозволяти користувачеві структурувати інформацію і вносити нові дані.

Задовольняти вимоги продуктивності.

Перед проектуванням бази даних проводять ретельний аналіз вимог користувачів до майбутнього програмного продукту. При цьому від програміста необхідне знання основних правил та обмежуючих факторів для того, щоб грамотно вибудовувати логічні взаємозв'язки між запитами. Дуже важливо правильно опрацювати пошукової атрибут для того, щоб користувачі могли несортированным ключовими словами знаходити бажану інформацію. Також треба пам'ятати, що чим більший обсяг інформації зберігає в собі базу даних, тим важливіше для неї питання продуктивності, адже саме при максимальних навантаженнях стає видно всі недоліки.

Роль інформації в сучасному світі

Способи структурування інформації, які ми розглянули, спрямовані на те, щоб максимально полегшити доступ до даних, зберігання їх у цифровому або матеріальному вигляді. Всі вони в своїй суті досить прості, але для їх розуміння необхідне усвідомлення того, що інформація – це абстрактне поняття. Її складно виміряти, помацати або побачити в тій чи іншій конкретній формі. З точки зору структурування інформації будь-якої об'єкт являє собою лише набір певних даних і характеристик, які ми можемо уявити і розбити на якісь складові частини. При цьому розуміння ключових відмінностей об'єктів базується на тому, що ми порівнюємо його значення з нормою або з тим об'єктом, який ми використовуємо для порівняння. Для того, щоб навчитися швидко і ефективно структурувати інформацію, важливо розуміти, що вона являє собою всього лише набір певних характеристик, властивостей і параметрів. Навчившись правильно з ними поводитися і класифікувати, можна вирішити багато побутових і професійних завдань. Також важливо пам'ятати, що інформація може бути записана, зображена або представлена іншим способом. Кажучи іншими словами, якщо ви чогось не розумієте, необхідно настільки розбити цю тему на детальніші елементи і вникнути в їх суть, щоб не залишилося нічого, чого не можна було б пояснити простою мовою. У побутовому плані більшість досить легко вирішує такі завдання, винаходячи інтелектуальні карти і використовуючи особливості свого мозку, відкриті вченими. Але в професійному плані структурування інформації досі залишається досить складним завданням, оскільки її кількість щодня і щохвилини зростає. По суті, вся еволюція людини – це процес накопичення знань. Але при цьому, щоб ефективно працювати, необхідно зрозуміти основні принципи структурування інформації, про яких ми говорили раніше. Їх не так багато. Однак розуміння — це ключ до обробки величезних масивів інформації та їх запам'ятовування.